Відомий прокремлівський політолог, заступник глави комітету Держдуми РФ у справах громадських об’єднань і релігійних організацій Сергій Марков називає 1020-річчя Хрещення Русі святом єдності росіян, українців і білорусів і вважає багато в чому нав’язаними ззовні державні кордони між ними.

«Святкування 1020-річчя Хрещення Русі - це святкування воістину великої події, яка багато в чому зумовила долю російської цивілізації. Узявши від Візантії ідею православ’я (виділено авт.), тим самим Росія визначила багато в чому характер своєї державності, культурного життя», - заявив С.Марков порталу «Інтерфакс-Релігія» .

Він відзначив, що зараз єдність російського, українського і білоруського народів «багато в чому зберігається - єдність культурна, цивілізаційна, людська». «За великим рахунком це єдиний народ, розділений державними кордонами, причому таке розділення багато в чому нав’язане ззовні. Якби не було тиску ззовні, думаю з високою вірогідністю ці народи возз’єдналися б зокрема в рамках єдиної державності», - сказав С.Марков. За його словами, це питання залишається відкритим, «хоча, видно, ці державні кордони залишаться закріпленими протягом ще досить довгого часу».

Як відзначив співбесідник агентства, святкування 1020-річчя Хрещення Русі - це «святкування не тільки єдності наших народів, але і спільного цивілізаційного коду (виділено авт.)». «Звичайно, це святкування пройде в політично дуже гострій обстановці, коли, по суті справи, в рамках Української православної церкви готується внутрішньоцерковний переворот, що має на меті розкол між Українською і Російською православною церквою», - заявив експерт. За його словами, завдання цього розколу одне – «закріпити розкол між росіянами і українцями, в перспективі протиставити два ці народи і створити керований ззовні конфлікт».

«Наступним аналогічним кроком може стати не тільки формування окремої від Московського патріархату Церкви, але і поступове перепідпорядкування Української православної церкви могутнішому релігійному центру - Римсько-Католицькій Церкві. У якійсь мірі, мабуть, можливий варіант греко-католицтва, недаремно Віктор Ющенко так благоволить уніатам», - сказав С. Марков. Більш того, продовжив він, «навіть ставилося питання не тільки про перепідпорядкування такої Церкви Римському престолу, але і про переведення української мови на латиницю». «Це було б логічним завершуючим кроком. Суть його - вивести Україну за рамки великої східно-християнської цивілізації і приєднати її до західної католицько-протестантської цивілізації», - вважає політолог.

Ще одним кроком, додав він, може бути «спроба створити з українців своєрідних антиросіян». Всьому цьому протистоять різні конференції, святкування «загального для нас Хрещення», резюмував С. Марков.

Таким чином, російський політик підтвердив думку про те, що святкування 1020-річчя Хрещення Русі багато хто в Москві бачить виключно як привід акцентувати увагу на єдності України з Росією, а Української Церкви з Російською. Він прямо говорить, що  приводом для святкування є «єдність наших народів і спільний цивілізаційний код», а не подія Хрещення як така.

С. Марков і кола російського політикуму, що стоять за ним, сприймають православ’я скоріше як ідеологічний штамп, ніж як істинну віру. Саме в цьому контексті треба розуміти пасаж про «ідею православ’я», яку нібито Росія взяла від Візантії. Слід зазначити, що після гучного фільму архімандрита Тихона (Шевкунова), що вважається духівником В. Путіна, «Загибель імперії. Візантійський урок» в певних політичних колах Росію хочуть представити сучасним відображенням Візантійської імперії. Зі всіма відповідними атрибутами імперії, включаючи сакралізацію влади.

Твердження пана Маркова про те, що Православна Українська Церква у разі автокефалії перепідпорядкується Риму, не мають під собою ніяких фактичних доказів. Скоріш можливо зворотне – в разі утвердження в Україні єдиної Помісної Церкви значна частина греко-католиків може приєднатися до неї. Такий варіант розвитку подій не виключають навіть в середовищі УГКЦ. А стверджувати, що «благовоління Ющенка до уніатів» приведе УПЦ в унію – все одно, що в благоволінні Путіна до мусульман бачити бажання Президента Росії зробити її ісламською державою.

Голослівними і образливими для українців твердженнями сам пан Марков і подібні йому «рупори Кремля» створюють «з українців своєрідних антируських». Складається враження, що якраз подібна активність має на меті «закріпити розкол між росіянами і українцями, в перспективі протиставити два ці народи і створити керований ззовні конфлікт».

Володимир СУХЕНКО

політичний оглядач, Київ -

для «Українського Православ’я»